- підказувати
- I
= підказати (перев. тихо, непомітно для інших говорити комусь те, що він має казати), суфлювати, подавати, подати (зі сл. "слова")II
Словник синонімів української мови. 2014.
підказувати
Смотреть что такое "підказувати" в других словарях:
відказувати — ую, уєш, недок., відказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) Говорити у відповідь, відповідати. || Відповідати на запитання письмово, листовно. 2) розм. Заповідати комусь що небудь перед смертю, залишати в спадок. 3) діал. Відмовляти. 4) розм. Те саме, що… … Український тлумачний словник
підказувати — ую, уєш, недок., підказа/ти, ажу/, а/жеш, док., перех. і неперех. 1) Тихо говорити, нашіптувати кому небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. 2) розм. Додавати що небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. 3) перен … Український тлумачний словник
відказувати — нарікати [I,VI,VII] … Толковый украинский словарь
відказувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підказувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
суфлірувати — ую, уєш, недок. 1) Підказувати акторам текст ролі під час репетиції та вистави; бути суфлером. 2) перен. Підказувати кому небудь щось … Український тлумачний словник
відказати — див. відказувати … Український тлумачний словник
говорити — ворю/, во/риш, недок. 1) неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. || Володіти якою небудь мовою. 2) перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що небудь. || безос. у формі 3 ос. мн. || перен.… … Український тлумачний словник
диктувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Проказувати, зачитувати що небудь уголос, щоб той, хто слухає, записував. 2) кому. Пропонувати що небудь для безвідмовного виконання; вказувати, наказувати. || перен. Ставити вимоги, підказувати … Український тлумачний словник
підказ — у, ч. Дія за знач. підказати, підказувати … Український тлумачний словник
